RSS    .:::21.11.2017 :::.   





Rambler's Top100 Rambler's Top100

 

::::: Освіта :::::

    Час створення Одеської області співпав з періодом активізації роботи з ліквідації неписьменності серед дорослого населення та всеобучу дітей. Зусилля педагогічних колективів були спрямовані на виконання вимог Постанови Центрального Виконавчого Комітету і Уряду від 14 серпня 1930 року “Про загальне обов’язкове початкове навчання”. На кінець 1937 року практично всі діти шкільного віку були охоплені навчанням. У селах було здійснене загальне обов’язкове початкове навчання, в містах-семирічне. В містах і селах будувалися нові шкільні приміщення, відкривалися нові школи. Тільки за 1932-1937 роки кількість середніх шкіл збільшилася у 8,4 рази. В 1940-1941 навчальному році на Одещині діяли 1143 школи, в яких майже 13 тисяч вчителів навчали 282 тисячі дітей, у 45 професійних школах і технікумах навчалося 12,6 тисяч студентів, а у 18 вищих навчальних закладах - 17,1 тисячі студентів.

    Створювалися позашкільні освітньо-виховні заклади. В 1936 році в колишньому палаці графа Воронцова відкрився Палац піонерів, згодом такі ж палаци і будинки відкривалися в інших містах і районних центрах. У вересні 1940 року їх налічувалося 34. В Одесі працювали обласний Будинок художнього виховання дітей, станція юних натуралістів, дитяча технічна станція.

    Розвивалась вища освіта. Якщо до 1917 року в Одесі функціонували всього три вищі навчальні заклади, то в 1940 році їх налічувалося вже 18.

    У ці роки в Одесі діяли Український генетико- селекційний інститут (відкритий 1928 року), Український науково-дослідний інститут виноградарства і виноробства імені В.Є.Таїрова (відкритий у 1931 році на базі дослідної станції), а в 1936 році відкрито Український експериментальний інститут очних хвороб (пізніше ім. В.П.Філатова). У 1940 році в Одесі діяли вже 20 науково-дослідних інститутів.

    Значна увага надавалась зміцненню якісного складу педагогічних працівників. Вчителів тоді готували Одеський державний університет (з 1945 року - ім. І.І.Мечникова) та Одеський педагогічний інститут (з 1945 року - ім. К.Д.Ушинського), а з метою якіснішої підготовки вчителів початкових класів на базі педагогічних шкіл були відкриті три педагогічні технікуми (Одеський, Балтський, Первомайський ).

    У 1939 році в Одесі відкривається інститут удосконалення вчителів, в якому зосереджується вся робота з підвищення кваліфікації педагогічних кадрів. Інститут став центром методичної роботи, організації впровадження кращих педагогічних технологій, позакласної та позашкільної роботи з дітьми.

    Чорною сторінкою в розвитку освіти Одещини стала Велика Вітчизняна війна 1941-1945 років. З початком окупації припинили роботу всі навчальні заклади області. За період з 1941 по 1944 рік окупанти повністю знищили приміщення 122 загальноосвітніх шкіл, 6 музичних шкіл, навчальний корпус інституту інженерів цивільного і комунального будівництва, його студентський гуртожиток, частково-електротехнічний інститут інженерів зв’язку, науково-дослідні інститути гідротехніки і меліорації, холодильної промисловості, механічний і автомобільний технікуми, вище морське училище. В ці страшні роки до Румунії було вивезено: із державного університету - обладнання фізико-математичного та географічного факультетів, всі лабораторії, унікальні експонати геологічного і палеонтологічного музеїв; з медичного інституту - цінне обладнання, апаратуру і інструментарій; з індустріального інституту - обладнання фізичної лабораторії, 18 верстаків та інше цінне обладнання, з інституту інженерів водного транспорту - наукові посібники та рентгенівську лабораторію з дослідження металів; з консерваторії - всі інструменти, ноти, кращі меблі, кабінет звукозапису.

    Великих збитків зазнала освіта і через втрату значної кількості науково-педагогічних та педагогічних кадрів, які полягли на полях війни.

    Трагічною сторінкою в історії освіти Одещини, як і всієї країни, стали 30-50 роки, коли репресивна політика тоталітарної держави почала винищення освітянських кадрів.

    Заарештовували, як правило, найбільш працездатних людей віком від 20 до 50 років. За роки репресій було арештовано майже 400 освітян. Всі вони перенесли нелюдські знущання, змушені були давати на себе брехливі свідчення, аби позбавити себе від подальших тортур і врятувати від знущання своїх рідних і близьких. Вищу міру покарання отримали 159 осіб, серед них - 15 жінок із 49 репресованих.

    Серед репресованих були українці (150), росіяни (61), болгари (21), поляки (8), білоруси, гагаузи, вірмени та інші.

    Серед жертв тоталітаризму були і керівні працівники: два завідуючі облвно (Ісаєв І.С., Коваленко Н.П.), заступник завідуючого облвно (Брусиловський І.Н.), два завідуючі відділами облвно (Каневський Н.С., Вірський О.П.), завідуючі та інспектори районних та міських відділів освіти.

    Після звільнення Одещини від німецько- фашистських загарбників відновлюється робота навчальних закладів. На початок 1944-1945 навчального року в області вже функціонувало 1285 шкіл в яких навчалося 192897 учнів. У 1948 році було завершено відбудову всіх зруйнованих середніх і початкових шкіл.

    1949 року в області в основному було завершено перехід до загального обов’язкового семирічного навчання.

    У 1954 році шкільна мережа Одещини поповнилася закладами освіти приєднаних до Одеської області районів ліквідованої Ізмаїльської області. Вона щорічно розширювалася за рахунок відкриття нових семирічних і середніх шкіл, поліпшувалася їх матеріальна база. Тільки за роки семирічки в області споруджено 314 нових шкіл, 578 навчальних майстерень, 138 спортивних залів.

    Особливо великі зрушення сталися в задністровських районах області, де за часів румунських бояр було всього 153 школи, в тому числі 7 середніх, а кількість учнів становила всього 45612. Десятки тисяч бідняцьких дітей не могли відвідувати школу. Серед дорослого населення налічувалося 100 тисяч неписьменних і 63 малописьменних. У 1967 – 1968 навчальному році тут уже діяла 291 школа, в тому числі 101 середня, а кількість учнів досягла 126 тисяч. Крім того, працювали 9 заочних середніх шкіл, 34 школи робітничої і сільської молоді, в яких навчалося 34 тисячі чоловік.

    Особливо великі зміни можна простежити на прикладі Ренійського району. На початку ХХ століття в Рені були лише дві початкові школи та трикласне чоловіче училище, а закінчували їх тільки одиниці. Так, у 1906 році училище закінчило всього 6 учнів. Не кращим було становище і за часів боярської Румунії. Після визволення міста і району у серпні 1944 року почалася розбудова нової системи освіти. Вже в 1946 році тільки в місті працювали 6 загальноосвітніх шкіл, будинок піонерів, дві школи робітничої молоді, музична і спортивна школи. Лише в школах працювало 230 вчителів.

    Після війни відновили і розширили діяльність вищі навчальні заклади Одещини. На всіх відділеннях вузів у 1967-1968 навчальному році вже навчалося 84 тисячі студентів.

    Активізувалася робота спеціалізованих шкіл. Естетичне виховання дітей засобами образотворчого мистецтва здійснюється в Одеській художній школі імені К.К.Костанді. Більше 30 її вихованців були членами Спілки художників України.

    Залучення дитини до музичної культури та формування естетичного ставлення до дійсності - це переважаючий напрям у гармонійному розвиткові. Музика вводить дитину у чарівний світ радісних переживань, відкриває йому шлях естетичного опанування життя. Середню музичну школу засновано в 1893 році. В ній навчаються талановиті діти, котрі присвятили себе музиці. Випускники продовжують своє навчання у державній консерваторії імені А.В.Нежданової, музичних училищах та музично-педагогічних факультетах вузів. У стінах школи імені Столярського навчалися такі видатні майстри мистецтв як Еміль Гілельс, Валерій Климов, Галина Олейниченко, Олена Бучинська та інші, що принесли визнання українській музичний культурі.

    Після війни в області відкриваються дитячо- юнацькі спортивні школи, які стали осередками роботи з різних видів спорту. Багато випускників стали переможцями чемпіонів України та колишнього СРСР, Всесвітніх студентських ігор, а такі як Георгій Мондзолевський, Едуард Сибиряков, Віктор Михальчук, Олександр Білостіний та інші – Олімпійськими чемпіонами.

    Потужний поштовх у розвитку освіти Одещини дав прийнятий у 1959 році Закон “Про зміцнення зв’язку школи з життям і про дальший розвиток системи народної освіти в УРСР”.

    Відповідно до цього Закону в області створена нова структура освіти (восьмирічні і одинадцятирічні школи).

    На 5 вересня 1966 року в області функціонували:

    -1045 шкіл, в яких навчалися 354 тисячі учнів;
    -36 шкіл-інтернатів різних типів з 10 тисячами учнів;
    -145 шкіл робітничої і сільської молоді з 58 тисячами учнів.

    За п’ятиріччя з 1966 по 1970 рік в області:

    - побудовано 217 типових шкіл на 72209 учнівських місць;
    - побудовано 126 окремих навчальних корпусів на 27473 учнівські місця;
    - добудовано 269 класних кімнат на 8651 учнівське місце;
    - побудовано 381 дитячий садок на 34240 місць;
    - добудовано 208 спортивних залів;
    - добудовано 192 шкільні їдальні;
    - добудовано 361 навчальна майстерня;
    - введено в дію 68 пришкільних інтернатів;
    - обладнано 461 навчальний кабінет;
    - побудована 621 квартира для вчителів сільської місцевості.

    У післявоєнні роки відновилася практика проведення учительських з’їздів, на яких обговорювалися основні освітянські проблеми. В роботі їх брали участь представники Одещини. Другий з’їзд вчителів України відбувся в 1959 році, наступні - у 1968, 1977, 1987 роках. Всесоюзні з’їзди вчителів відбулися у 1968, 1978, 1988 роках. На Третьому всесоюзному з’їзді вчителів 1978 року було оголошено Указ Президії Верховної Ради СРСР про присвоєння групі вчителів високого звання Героя Соціалістичної Праці. Серед них – вчительці української мови та літератури середньої школи № 32 міста Одеси Войтенко Ніні Юхимівні.

    На двох останніх з’їздах педагогічних працівників України, що відбулися в 1992 та 2001 роках представники Одещини разом з освітянами України обговорювали “Державну національну програму “Освіта” (Україна ХХ1 століття)” та “Національну доктрину розвитку освіти України у ХХ1 столітті”.

    У всі повоєнні роки держава відзначала кращих педагогічних працівників, нагороджуючи їх орденами та медалями, присвоюючи їм почесні звання “Заслужених ...”

    Тільки в 1986 році 36 працівників вузів і середніх спеціальних навчальних закладів були нагороджені орденами і медалями, а серед працівників шкіл і профтехучилищ більше ста осіб. За весь післявоєнний період більше 180 працівникам шкіл і професійно- технічних училищ присвоєно почесні звання “Заслужений вчитель України” та “Заслужений працівник освіти України”. 

    З 1984 року в області активізувалася робота з реалізації основних напрямків удосконалення загальноосвітньої і професійної школи. 

    Серед них:

    - створення умов для охоплення навчанням у школі дітей шестирічного віку;
    - переведення середніх шкіл на одинадцятирічний термін навчання;
    - зміцнення навчально-матеріальної бази освіти;
    - вжиття заходів щодо оснащення шкіл комп’ютерами і вивчення у школі основ інформатики і обчислювальної техніки.

    У кінці 80-х, на початку 90-х років минулого століття в педагогічних колективах активно обговорювалися ідеї про створення закладів освіти відповідно до здібностей дітей, їх бажань і захоплень. Одним із перших таких закладів став Рішельєвський ліцей, який гостинно відчинив свої двері учням у 1989 році. Після його відкриття розпочався інтенсивний процес диференціації навчально-виховних закладів, в області з’являються заклади нового типу, впроваджуються нові педагогічні технології та науково-методичні досягнення. Значну допомогу в цьому освітянам став надавати науково-методичний журнал “Наша школа”, перший номер якого вийшов у 1993 році. Одеський інститут удосконалення вчителів став центром обговорення кращих педагогічних технологій. При ньому в 1994 році для сільських освітян відкрито санаторій-профілакторій.

    Ідеї реформування освіти від обласного центру пішли ланцюжками до міст і районних центрів, а від них - до кожного педагогічного колективу, і наслідки дали про себе знати. Нині в Одеській області функціонує 927 загальноосвітніх навчальних закладів, в яких навчається більше 333 тисяч учнів, у тому числі 9 гімназій ( більше 6 тисяч учнів), 10 ліцеїв (більше 4,2 тисячі учнів), 44 навчально-виховні комплекси (більше 12 тисяч учнів), 37 шкіл-інтернатів (більше 7,5 тисячі учнів), 29 приватних шкіл.

    У 2001 році гостинно відчинили двері чотири школи новобудови (Войничівська, Фрунзівського району; Новоселівська, Саратського району; Слов’яносербська, Великомихайлівського району та Малодолинська міста Іллічівська).

    В області спостерігається процес зменшення кількості шкіл 1-11 ступенів, натомість збільшується кількість шкіл 1-111 ступенів, шкіл нового типу, приватних шкіл. Активно співпрацюють із середніми загальноосвітніми закладами вищі навчальні заклади 111-1V рівня акредитації. Взірцем у цьому напрямку є Одеський національний університет ім. І.І.Мечникова, який взяв під свою опіку школи в містах Іллічівську, Южному, Білгороді - Дністровському.

    Відкриття закладів нового типу в сільській місцевості (Болградської гімназії, Ізмаїльського педагогічного ліцею, Кам’янського НВК, Ренійської ЗОШ-ліцею, Татарбунарської ЗОШ-гімназії та інших) дало можливість дітям цих регіонів навчатися відповідно до своїх бажань.

    З року в рік поліпшуються умови навчання рідною мовою. Всього державною мовою навчаються більше 154 тисяч дітей, молдавською (румунською) – майже 7,2 тисячі, болгарською – 134 учні. Як предмет болгарську мову вивчають більше 15 тисяч дітей, гагаузьку – 794 дітей. Крім цього, як предмет вивчаються польська, грецька, чеська та іврит, працюють 7 недільних шкіл, зокрема: німецька, чеська, польська, вірменська, болгарська, корейська, румунська.

    В області функціонують 14 вечірніх (змінних) шкіл, в яких навчається 3761 учень, а при 65 денних загальноосвітніх школах організовані класи очної та заочної форм навчання, навчально-консультаційні пункти для працюючої молоді.

    Навчально-виховний процес в усіх загальноосвітніх закладах забезпечують 25816 вчителів. Крім того виховну роботу у 788 дошкільних закладах, 38 навчально-виховних об’єднаннях “школа - дитячий садок” забезпечують 5,8 тисячі педагогічних працівників.

    В області визначені шляхи пошуку, підтримки та роботи з обдарованими дітьми. Постійно зростає кількість учасників на всіх етапах Всеукраїнських олімпіад і турнірів.

    З метою залучення більш широкого загалу учнівської молоді до творчої та наукової роботи на базі Одеського інституту удосконалення вчителів поряд з першим, другим та третім етапами Всеукраїнських олімпіад проводяться заочні інтелектуальні змагання серед учнів сільських шкіл з базових предметів (математика, хімія, фізика, біологія, географія, історія, українська мова та література). А з 2001 року започатковано проведення через мережу інтернет експериментальної Всеукраїнської учнівської інтернет - олімпіади з базових предметів. Завдання розміщуються на WEB-сайті інституту – (www.osvita.od.ua)

    Щорічно учні закладів освіти Одещини беруть участь у міжнародних учнівських олімпіадах. За 1993-2001 роки призерами цих олімпіад стали:

    - Саприкін Сергій, учень Рішельєвського ліцею – з математики
    - Редькін Дмитро, учень Рішельєвського ліцею – з математики
    - Меламуд Дмитро, учень Рішельєвського ліцею – з основ інформатики
    - Мартинова Наталка, учениця Рішельєвського ліцею – з біології
    - Гончаренко Євген, учень гімназії № 2 м.Одеси – з біології
    - Ситнікова Юлія, учениця Рішельєвського ліцею – з біології
    - Костов Олександр, учень гімназії № 5 м.Одеси – з біології
    - Цибулько Юрій, учень Рішельєвського ліцею – з біології

    Над створенням в області якісно нової регіональної системи освіти працюють 37760 педагогічних працівників. Завдяки їх зусиллям, творчому пошуку функціонують 29 експериментальних майданчиків, кінцевою метою роботи яких є впровадження кращих педагогічних технологій, перспективного педагогічного досвіду з питань навчання і виховання учнів, наповнення навчально-виховного процесу проблемами духовного відродження України.

    Вчителі з 1991 року розкривають таємниці свого педагогічного досвіду в конкурсах “Учитель року”, які щорічно проводяться у містах, районах та обласному центрі. У 2001 році лауреатами Всеукраїнського конкурсу “Учитель року – 2001” стали вчитель фізики Рішельєвського ліцею м.Одеси В.Д.Манакін та вчитель зарубіжної літератури УПЦ “Надія” м.Одеси В.О.Мухін.

    Кожний учитель області має можливість взяти участь в “Ярмарках педагогічних ідей”, які систематично проводяться впродовж останнього десятиліття і на які виставлялися, тільки в останні роки, майже 800 – 900 творчих методичних розробок. На цих же ярмарках систематично працюють лабораторії творчого пошуку, де вчителі діляться своїми методиками та досягненнями.

    Удосконалення змісту і форм підвищення кваліфікації педагогічних працівників, розвиток їх творчого потенціалу, підвищення рівня фахової компетенції і загальної культури - один з важливих напрямків діяльності обласного інституту удосконалення вчителів. Щороку в інституті на очних, заочних, авторських і проблемних курсах, через систему семінарської підготовки, шляхом стажування та індивідуальних форм навчання підвищують свою кваліфікацію та фахову майстерність біля 5,5 тисячі освітян. 

    Позашкільними закладами освіти області проводиться майже 40 різних конкурсів, турнірів і змагань на рік. Найяскравішими з них є конкурси художньо-естетичного циклу, зокрема Всеукраїнський конкурс “Таланти твої, Україно”. Високий рівень виконавської майстерності протягом багатьох років демонструють 26 народних художніх колективів, 47 зразкових художніх колективів, 34 вокальні ансамблі, 200 вокальних ансамблів, 50 хорових колективів, 26 духових оркестрів та оркестрів народних інструментів, 148 хореографічних колективів і 30 театральних студій. Провідною організацією в роботі з цими колективами є обласний центр художньо-естетичного виховання дітей та молоді.

    Обласний гуманітарний центр організовує роботу з туризму і краєзнавства, еколого-натуралістичної, природоохоронної, дослідницької, конструкторської і науково-технічної творчості, а також Одеського територіального відділення Малої академії наук.
    Професійно-технічна освіта області є складовою системи безперервної освіти і тісно пов’язана із загальною середньою освітою, ринком праці та економічними структурами Одеського регіону. В 40 професійно-технічних училищах, у тому числі трьох вищих, 1786 викладачів та майстрів виробничого навчання навчають 18504 учні, готуючи кваліфікованих робітників за 99 професіями.

    В області розроблена і втілюється в життя Програма реалізації комплексних заходів щодо формування ступеневої професійно-технічної освіти, спеціалізації та перепрофілювання. Сьогодні профтехосвіта нарощує темпи реформування, запроваджує нові типи навчальних закладів, шукає шляхи входження в освітні комплекси.

    З метою підготовки фахівців для комерційної сфери створено навчально-тренувальні центри на базі ВПУ № 9 м.Ізмаїла та ВПУ № 22 м.Іллічівська. Успішно триває експеримент з відпрацювання моделі поки що єдиного в Україні муніципального ПТУ у складі навчально-виховного – комплексу: загальноосвітня спеціалізована школа 1-111 ступенів № 2 – центр позашкільної освіти – професійно-технічне училище м.Южного.

    Про високий якісний рівень професійної підготовки учнів професійно-технічних навчальних закладів свідчать результати участі майбутніх кваліфікованих робітників у Всеукраїнських конкурсах, а колекція молодіжного одягу “Ювілейна”, що створена в ПТУ №35 міста Одеси, нагороджена кубком Гран-Прі на 11 Міжнародному фестивалі моди “Пори року - 2001”.

    Вищі навчальні заклади Одещини забезпечують фундаментальну наукову, професійну та практичну підготовку, здобуття громадянами освітньо-кваліфікаційних рівнів відповідно до їхніх покликань, інтересів та здібностей. Всього в Одеській області діє 51 вищий навчальний заклад 1-1V рівнів акредитації, в тому числі 46 – державної та 5 недержавної форм власності.

    Чотири вищі навчальні заклади мають статус національних (державний університет імені І.І.Мечникова, юридична академія, політехнічний університет і академія зв’язку ім. О.С.Попова).

    Навчання 110 тисяч студентів у вузах проходить за 330 спеціальностями та спеціалізаціями. Щорічно з вузів випускають майже 12 тисяч бакалаврів, спеціалістів і магістрів, 7,6 тисячі молодших спеціалістів.

    У вищих навчальних закладах працює 8820 викладачів, у тому числі 754 доктори та професори, 3222 кандидати наук та доценти. Тільки в 2001 році були захищені 15 докторських та 155 кандидатських дисертацій, 16 науковцям присвоєно звання професора, надруковано більше 800 статей, 126 монографій, 210 підручників та посібників з грифом Міністерства освіти і науки України.

    Однією з складових навчального процесу у вищій школі є наукова діяльність. Тільки у 2001 році вищими навчальними закладами проведено 190 конференцій, у тому числі 85 - міжнародних. Міжнародні контакти вузів сприяють доступу до кращих технологій у навчальний процес, що підвищує рівень фахової підготовки випускників, якість науково-дослідних робіт та сприяє залученню іноземних інвестицій у різноманітні програми, фонди, отримання грантів та стипендій.

    Суттєво розширив міжнародну діяльність Одеський національний університет імені І.І.Мечникова, який уже є суб’єктом 25 угод із вузами та науковими центрами різних країн. Політехнічний національний університет встановив ділові зв’язки із 28 навчальними закладами та асоціаціями. Значно активізували роботу з розширення науково-технічного співробітництва медичний університет, академія холоду, морська академія, економічний університет, національна юридична академія, консерваторія та інші вищі навчальні заклади.

    Вчені вузів і науково-дослідних інститутів Одещини внесли вагомий внесок в історію вітчизняної і світової науки. Серед учених державного національного університету були ембріолог і бактеріолог І.І.Мечников, фізіологи І.М.Сеченов і Б.Ф.Веріго, ембріолог А.О.Ковалевський, видатний терапевт Н.Д.Стражесто, розпочинали свій шлях в науку Н.Ф.Галалея і В.П.Філатов, хіміки Н.Д.Зелінський і А.А.Веріго, В.Д.Богатський, фізик-теоретик Н.А.Умов.

    У стінах політехнічного університету успішно працювали академіки І.Є.Тамм, Н.Д. Папалексі, Л.І.Мандельштам, вчені Н.Ф.Глушко, С.Ф.Сергеєв, А.Л.Рвачов, Г.М.Мещеряков, С.М.Ямпольський, М.Г.Крейн, В.А.Добровольський та багато інших.

    У різні часи в сільськогосподарському інституті працювали видатні вчені А.А.Сапегин, М.Д.Сидоренко, А.С.Бориневич, С.О.Воробйов, І.Д. Щербак, А.А.Вербін, С.А.Мельник та інші.

    Світову славу Одесі принесли академіки - офтальмологи В.П.Філатов і Н.А.Пучковська.

    Успішно працювали над створенням нових польових культур вчені селекційно-генетичного інституту академіки Ф.Г.Кириченко і П.В.Гаркавий, з вирощування нових сортів винограду і виробництва вин засновник станції виноградарів і виноробів В.Є.Таїров.

    Список знатних прізвищ учених, які працювали в Одесі, можна було б продовжувати. Всі свої знання, ідеї, розробки вони передали учням, які сьогодні трудяться в більше як 80-ти наукових закладах і успішно втілюють їх у життя.

Дата оновлення : 15.03.2005

 
 

 



 




 

 Розробка, дизайн та розміщення: КП "Обласний інформаційно-аналітичний центр" © | телефон (0482) 429820 | 2011 р.