RSS    .:::25.09.2017 :::.   





Rambler's Top100 Rambler's Top100

 

::::: Сільське господарство :::::

    1929-1930 рр. село бурхливо переживало перелом у своєму житті.  Взимку 1929-1930 рр. темпи колективізації прискорилися. Однак при цьому були допущені помилки та перекручення, викликані гонитвою багатьох партійних та радянських працівників за високими процентами масової колективізації. 

Колгоспи на території майбутньої Одеської області освоїли понад 100 тис. га земель, які до того часу не оброблялися. Посівна площа у 1930 році досягли 953 тис. га – на 37% більше, ніж у 1916 році.

1932-1940 рр. цей період позначено страшним голодом на Україні, у тому числі і в Одеській області. Який набув найбільшого розмаху на початку 1933 року. У багатьох селах померло від 100 до 400 чоловік..

    Однак у самих скрутних умовах продовжувалася боротьба за життя.

    Значну роль в організаційно-господарському зміцненні господарств області відіграли машинно-тракторні станції. Вони були тією базою, на основі якої було досягнуто певного піднесення культури землеробства, збільшено посівні площі, скорочено строки і поліпшено якість сільськогосподарських робіт. 

    Першою на Україні була створена у 1928 році Шевченківська МТС у Березівському районі. Досвід її роботи зацікавив селян багатьох регіонів країни. Тут побувало майже 10 тисяч “ходоків за досвідом” з різних кінців Радянського Союзу. У 1932 році на території Одеської області працювало 89 МТС, в яких було майже 7 тис. тракторів і значна кількість сільськогосподарських машин. 

    Основні роботи у рослинництві були механізовані, підвищилися продуктивність праці та рівень культури землеробства, зросли врожаї. У 1940 році більшість районів області зібрали по 16 і більше центнерів зерна з гектара – урожай для тих часів досить високий. Зміцніло суспільне тваринництво, поголів’я худоби у 1940 році становило (у теперішніх межах області) 397,7 тис. КРС, 201,9 тис. свиней, 775,6 тис. овець і кіз. 

    Значного розвитку у 30-40 роках набула сільськогосподарська наука. На базі Одеської сільськогосподарської станції створено Український генетико-селекційний інститут, на базі виноробної дослідної станції – Український науково- дослідний інститут ім. В.Є.Таїрова. Усього на Одещині напередодні війни діяло 20 науково-дослідних інститутів. 

    1941-1961 рр. Нового тяжкого удару селянству завдала війна. Були пограбовані МТС, вивезено у Румунію майже 2 тис. тракторів, 200 комбайнів та інша сільськогосподарська техніка . Земля і майно вважалися власністю Румунії. Значно постраждало тваринництво. Майже 2000 колгоспних будівель було знищено. Хижацька експлуатація землі, грубе порушення сівозмін, ігнорування правил агротехніки призвели до різкого зниження врожайності усіх культур. 

    Відродження сільського господарства розпочалося відразу після вигнання фашистів. В області до кінця 1945 року було відновлено понад 2 тис. колгоспів та 70 МТС. За 4 післявоєнних роки рівень виробництва вже перевищив рівень 1940 року. У 1949 році були поновлені площі зернових та технічних культур, а до 1950 року рівень поголів’я худоби перевищував довоєнний рівень на 51%. 

    Досягнення окремих колективів вийшли далеко за межі середніх по країні. 

    Сільськогосподарська артіль ім.Будьонного Березівського району у 1948 році зібрала по 27 цнт. пшениці з гектара. За досягнуті успіхи звання Героя Соціалістичної Праці присвоєно 8 передовикам, у тому числі голові колгоспу Макару Онисимовичу Посмітному, бригадиру Павлу Пилиповичу Ведуті. Понад 40 осіб отримали ордени і медалі .

    Колгосп ім. К.Лібкнехта (сьогодні Овідіопольський район) виростив у 1948 році по 127 цнт винограду з гектара. Котовський район прославився високими врожаями цукрових буряків ( 381 цнт з га) і озимої пшениці 
(20 цнт на круг).

    У 1954 році суттєво розширилися територіальні межі області. 

    У цей період значна увага приділялася розвитку переробної промисловості. На Ізмаїльському консервному заводі почав діяти автоматизований цех з переробки томатів, збудовано великий холодильник, обсяг переробки овочів зріс у 20 разів. У місті Котовську створений великий комплексно-механізований цукровий завод з переробки 25 тис. ц. буряку за добу, введені поточні лінії на заводі харчових концентратів. 

    Виробничі фонди сільськогосподарського призначення та енергетичні потужності господарств динамічно зростали і поповнювалися. Парк тракторів зріс у 2,4 раза, зернозбиральних комбайнів – у 2,7 раза, зросли площі зрошувальних земель. 

    Валовий збір зерна у 1958 році становив 2240 тонн, поголів’я худоби і птиці зросло майже втричі, виробництво молока і м’яса відповідно в 5 і 2,4 раза.

    За успіхи у виробництві сільськогосподарської продукції у 1958 році область нагороджена орденом Леніна. 

    1961-1970 рр. Ці роки були роками активного продовження періоду інтенсифікації аграрного сектору.
 
    Фондооснащеність зросла ще на 70%, енергетичні потужності – на 38,5%. Введені в експлуатацію 5 зрошувальних систем, нового розмаху набула шефська допомога міста селу. 

    Середньорічний обсяг валової продукції зріс на 24,4%, у тому числі виробництво зерна на 21,8%, соняшнику – на 23%, цукрових буряків – на 35%, м’яса – на 28,4%, молока – на 23,8%. Сільськогосподарське виробництво стало високотоварним.

    У це десятиріччя колгоспи перейшли на грошову оплату праці. 

    1971-1990 рр. Тривала інтенсифікація виробництва. Фондозабезпеченість зросла в 2,5 раза, фондоозброєність - у 3,2 раза, площа зрошуваних земель - з 88,9 тис. га до 244 тис. га. Кількість внесених органічних добрив зросла в 1,3 раза, мінеральних - в 1,7 раза.

    Удосконалювалися форми організації виробництва, велися пошуки шляхів підвищення матеріальної зацікавленості в кінцевих результатах праці: в більшості господарств області впроваджений внутрігосподарський розрахунок, чекова форма контролю за витрачанням коштів, акордна оплата праці, бригадний та сімейний підряд тощо. 

    Кількісні показники виробництва в цей період характеризувалися, незважаючи на коливання природних факторів, значною стабільністю. Середньорічне виробництво валової продукції за 1986-1999 роки становило 1,9 млрд. грн проти 1,7 млрд. грн за 1971-1975 рр. ( +8,8 %). Коливання у середині періоду були від – 7% до + 10%.

    Усі види сільськогосподарської продукції у 1990 році (крім шерсті) були рентабельними, сума прибутку зросла майже вдвічі.

    1991-2001 рр. Це період реформування аграрного сектору економіки області, принципової перебудови виробничих відносин, відносин власності на селі. Основа цього процесу – земельна реформа.

    За станом на 1 січня 2002 року в області зареєстровано 1031 сільськогосподарське підприємство. На базі 483 колективних сільськогосподарських підприємств створено 857 агроформувань ринкового типу, із них 15,1 % становлять приватні підприємства, 32,1% - господарські товариства, 31,7 % - сільськогосподарські кооперативи, 17,7 – селянські (фермерські) господарства, 3,4 % - інші суб’єкти господарювання. Визначено 697 правонаступників підприємств за майновими зобов’язаннями реорганізованих КСП. 

    Загальна чисельність власників майнових паїв становить 346,2 тис. осіб , чисельність громадян, які набули права на земельну частку – 369,1 тис. осіб. 

    Державні акти, що дають право приватної власності на землю, отримали 75,9 тис. осіб.

    Середній розмір земельного паю в умовних кадастрових гектарах по області становить 4,8 га. Земельна реформа триває, вона має правову підставу – Земельний кодекс України.

    Відносини між власниками майнових та земельних паїв базуються, в основному, на умовах оренди. 

    Процес становлення нових підприємств супроводжується формуванням конкурентного, прозорого ринкового простору. 

    Інфраструктура аграрного ринку має мережу у всіх районах. На даний час налічується: 14 торгових домів, 13 обслуговуючих кооперативів, 10 оптових ринків, 448 заготівельних пунктів, 219 фірмових магазинів. 

    Перші позитивні результати реформи : у 2001 році зібрано 3,214 млн. тонн зерна. Такий врожай за останні 20 років зібраний тільки у 1997 році. Збільшилося виробництво цукрових буряків, розпочався період стабілізації поголів’я худоби, особливо корів, виробництво молока зросло на 7,8%, яєць – на 2,1%. У цілому виробництво валової продукції зросло на 5,7%. Рентабельність виробництва у 2001 році становила 20%, понад 90% господарств спрацювали прибутково. Сума прибутку зросла майже втричі і становила 148,3 млн.грн.

    Наукове забезпечення агропромислового комплексу здійснюють Селекційно-генетичний інститут - Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення, Регіональний центр наукового забезпечення АПК, Державний аграрний університет, 2 дослідні станції (Жеребківська та Ізмаїльська), Український науково- дослідний інститут виноградарства та виноробства ім.Таїрова. 

    Сьогодні Селекційно-генетичний інститут – головна установа Української академії аграрних наук з питань теоретичних основ селекційного процесу, його вченими створено понад 250 сортів і гібридів, які широко застосувуються у виробництві. 

    Науковий потенціал інституту становить майже 400 співробітників, серед яких 11 докторів та 50 кандидатів наук. 

    Понад ста працівникам АПК області присвоєно звання Героїв Соціалістичної Праці. Серед них двічі герої: Посмітний Макар Онисимович ( голова колгоспу ім. ХХI з’їзду КПРС Березівського району), Ведута Павло Пилипович (голова колгоспу ім. ХХII з’їзду КПРС Березівського району), Шолар Марія Дмитрівна (голова колгоспу “Маяк” Красноокнянського району), Блажевський Євген Олексійович (ланковий с. Любомирка Котовського району).

    Звання Героя України за досягнення в агропромисловому комплексі, першій в області серед аграріїв, присвоєно Гришко Зінаїді Михайлівні - голові агрофірми “Маяк” Березівського району.

Дата оновлення : 15.03.2005

 
 

 



 




 

 Розробка, дизайн та розміщення: КП "Обласний інформаційно-аналітичний центр" © | телефон (0482) 429820 | 2011 р.