RSS    .:::25.09.2017 :::.   





Rambler's Top100 Rambler's Top100

 

::::: Населення :::::

Чисельнiсть наявного населення областi на 1 сiчня 2001р. становила 2491,6 тис.осiб. За 2000р.населення зменшилося на 18,8 тис. осiб. За 2000р. в областi зареєстровано 20 тис. народжених i 37,9 тис. померлих. Загальнi коефiцiєнти народжуваностi i смертностi становили вiдповiдно 8 осiб i 15,2 особи на 1000 жителiв. У порiвняннi з 1999р. вiдбулось збiльшення кiлькостi народжених на 1,3%, а смертнiсть зросла на 6,3 вiдсотка. Головною причиною зменшення населення областi є природне його скорочення, яке складає за 2000р. - 17,9 тис. осiб, проти - 16 тис. осiб у 1999р. Помiтне зростання природного скорочення (порiвняно з 1999р. на 11,9%) обумовлено збiльшенням смертностi. Коефiцiєнт життєвостi населення (число народженних на 100 померлих) складає 52,9 проти 55,5 у 1999р.


Головними причинами смертi за 2000р. залишаються: хвороби системи кровообiгу; новоутворення; нещаснi випадки , вбивства, самогубства та iншi зовнiшнi дiї.

ЗАЙНЯТIСТЬ НАСЕЛЕННЯ

Кожен працiвник у середньому вiдпрацював у 2000р. 1607 годин, що складає 80,6% нормативного (табельного) робочого часу, встановленого на рiк при 40-годинному робочому тижнi, у промисловостi вiдповiдно 1455 годин i 72,9 вiдсотка. Загалом для виконання обсягу робiт (послуг), випуску продукцiї у 2000р. було задiяно в цiлому 90,4% штатної чисельностi працiвникiв середнiх та великих пiдприємств, якi перебували у трудових вiдносинах, у промисловостi вiдповiдно 80,6%. При умовi повної зайнятостi фактичний рiвень заробiтної плати одного штатного працiвника по економiцi пiдвищився б на 10,6%, або на 25,07 грн., у промисловостi вiдповiдно - на 24,1% i 76,41 грн.

PИНОК ПРАЦI

До державної служби зайнятостi у пошуках роботи у 2000р. звернулося 40,5 тис. громадян, не зайнятих трудовою дiяльнiстю, що на 11,1% бiльше, нiж у 1999р. Серед незайнятих громадян, якi були зареєстрованi протягом 2000 року жiнки складають бiльш нiж половину (52,6%), бiльш нiж третину (35,6%) - молодь у вiцi до 28 рокiв.





Чисельнiсть безробiтних на кiнець 2000р. склала 15,9 тис. осiб, що на 24,5% бiльше нiж на 1 сiчня 2000р. Рiвень зареєстрованого безробiття на кiнець 2000р. склав 1,14% працездатного населення у працездатному вiцi, що на 22 процентних пункти бiльше нiж на кiнець 1999 року. Найвищий рiвень безробiття був зафiксований у Котовському районi (4,16%), м. Теплодарi (3,95%), Ренiйському (3,57%) та Савранському (3,50%) районах.

Протягом 2000р. продовжувалася тенденцiя зростання рiвня вивiльнення працiвникiв, що обумовлено їх перерозподiлом до галузей з бiльш високим рiвнем оплати та скороченням штатiв. За даними пiдприємств, установ та органiзацiй впродовж 2000р. було вивiльнено 11,8 тис. осiб, що на 28,5% бiльше, нiж у 1999р. але майже у чотири рази менше прогнозованого обсягу. Серед вивiльнених 54% складали жiнки, 9,3% - молодь у вiцi до 28 рокiв. Кожен другий вивiльнений займав ранiше посаду робiтника, а четверо з десяти вивiльнених займали посади службовцiв.

Середня тривалiсть безробiття у 2000р. склала 6 мiсяцiв. Бiльше 6 мiсяцiв не працювало 6,3 тис. безробiтних, або майже 40% осiб. Кiлькiсть вiльних робочих мiсць у 2000 роцi склала 1,7 тис., що лише на 3,3% бiльше минулого року. Навантаження на одне вiльне робоче мiсце складає 10 осiб - проти 9 осiб у 1999р.


Працевлаштовано службою зайнятостi протягом 2000р. було 16,8 тис. незайнятих громадян, що на 15,2% бiльше, нiж у 1999р. Серед працевлаштованих майже половину складають жiнки (46,6%) та бiльш нiж третину (38,7%) - молодь у вiцi до 28 рокiв. На посади робiтникiв було працевлаштовано 9,8 тис. громадян (58,5%), на посади службовцiв - 4,6 тис. громадян (27,3%) та майже 2,4 тис. громадян (14,2%) - на мiсця, якi не потребують спецiальної пiдготовки. З метою отримання нової професiї або спецiальностi у 2000р. в навчальних закладах усiх типiв проходили прфесiйне навчання 5,3 тис. незайнятих трудовою дiяльнiстю громадян. У громадських роботах брали участь 12,3 тис. осiб. З Державного фонду сприяння зайнятостi населення на допомогу по безробiттю впродовж 2000р. було витрачено 6298,5 тис. грн. Середнiй її розмiр за мiсяць у груднi на одного безробiтного становив 63,43 грн.

НАЦIОНАЛЬНИЙ СКЛАД

За національним складом населення області суттєво відрізняється від інших регіонів України. Тут проживають понад 100 національностей та народностей, при чому особи некорінної національності складають понад 45% населення області, тоді як у цілому по Україні цей показник складає 26,4%. При перевазі українського населення - 54,6%, в області проживають росіяни - 27,4%, болгари - 6,3%, молдовани - 5,5%, євреї - 2,6%, гагаузи - 1,0%, білоруси - 0,8%, поляки - 0,2%, вірмени - 0,2%, цигани - 0,15%, татари - 0,14%, німці - 0,13%, албанці - 0,07%, чехи, греки та інш.

Найбільша строкатість в національному складі спостерігається в південно-західній частині області в межиріччі Дністра та Дунаю. Тут переважає українське населення - 35,8%, болгари - 24,8%, росіяни - 17,7%, молдовани - 15,2%, гагаузи - 4,6% та ін. В північних та центральних районах населення більш однорідне за національним складом та складається здебільшого з українців.

МIЖНАЦIОНАЛЬНI ВIДНОСИНИ

В області зареєстровано 56 громадських об`єднань національних меншин.

Створена мережа освітніх та культурно-мистецких закладів. 22 дошкільні заклади з молдовською (румунською), єврейською, грецькою, корейською, німецькою, вірменською мовами виховання.

В області працює 238 шкіл з російською мовою навчання, 11 - з молдовською (румунською), 180 шкіл, де вивчається декілька мов (болгарська, гагаузька, грецька). Функціонують дві єврейські школи, одна з них приватна; дві нідільні школи, в яких навчаються 48 учнів (1 - німецька, 1 - вірменська).

Підготовку кадрів для вищеназваних шкіл здійснюють Ізмаїльський педінститут та Білгород-Дністровське педучилище, де вивчаються болгарська і молдовська мови.

Для задоволення культурних запитів національних меншин створені національно-культурні та фольклорно-етнографічні центри болгарської, гагаузької, молдовської спільнот. Функціонують самодіяльні театри- студії, хорові, танцювальні, музичні колективи (російські, болгарські, молдовські, грецькі, циганські, гагаузькі).

У бібліотеках працюють відділи літератури мовами національних спільнот.

В області видаються: болгарський тижневик “Роден край” (додаток до “Голосу України”), газета асоціації національно-культурних об`єднань області “Злагода”, 3 єврейські, 1 циганська, 1 албанська газети. Одеське видавництво “Маяк” друкує книги болгарською, єврейською, гагаузькою, грецькою мовоми. Обсяг використання ефірного часу телерадіопередач мовами національних меншин складає:

телевізійні передачі - 54 години на рік (болгарською, молдовською, гагаузькою мовами);

радіопередачі - 186 годин на рік (російскою, болгарською, молдовською, гагаузькою мовами).

З метою вивчення ситуації в міжнаціональній сфері в області, ії прогнозування і впливу на суспільно-політичні процеси при Одеській філії Української Академії державного управління при Президентові України створено Центр регіональних досліджень.

Одеса спостерігається як одне з самих найбільших зосереджень біженців, які прибувають до України. На 1 січня 1997 року в Одесі налічувалось 1165 біженців. В області проживає 179 німецьких депортованих сімей (653 чол.).

Дата оновлення : 15.03.2005

 
 

 



 




 

 Розробка, дизайн та розміщення: КП "Обласний інформаційно-аналітичний центр" © | телефон (0482) 429820 | 2011 р.